Вимоги до оскарження рішень, дії чи бездіяльності державних реєстраторів та суб’єктів державної реєстрації прав
Кожна особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень порушено, може звернутися до Міністерства юстиції чи його територіального органу. У разі незгоди з результатом розгляду скарги останнім — безпосередньо до Мін’юсту. Винятки становлять рішення про державну реєстрацію прав, які оскаржуються безпосередньо до Мін’юсту або суду.
Водночас скарга повинна відповідати вимогам, установленим законодавством щодо форми, змісту та підстав такого звернення, а саме — Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 (далі – Закон). Недотримання цих вимог є підставою для відмови в прийнятті скарги до розгляду.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
У скарзі, що подається, обов’язково зазначаються повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником.
Також, указуються реквізити та зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які, на думку скаржника, порушено. Необхідно також викласти обставини, якими обґрунтовуються вимоги, зазначити про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, а скаржнику, чи його представнику — поставити підпис із зазначенням дати складання скарги.
Також додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника.
У разі подання скарги в електронній формі до скарги додаються копії передбачених Законом документів, виготовлені шляхом сканування, з обов’язковим накладенням скаржником або його представником кваліфікованого електронного підпису (пункт 3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128).
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення (абзац 2 частина 5 стаття 37 Закону).
Абзацом 3 частини 5 статті 37 Закону встановлено, що у разі, якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Звертаємо увагу, що відповідно до частини 8 статті 37 Закону, у задоволенні скарги буде відмолено, якщо:
- скарга оформлена без дотримання визначених Законом вимог;
- на момент прийняття рішення за результатами розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
- наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
- наявна інформація про судове провадження у зв’язку зі спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;
- є рішення цього ж органу з такого самого питання;
- в органі розглядається скарга з такого самого питання від цього самого скаржника;
- скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
- закінчився встановлений законом строк подання скарги;
- розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.
Пунктом 17 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 визначено, що копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, висновків комісії, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб’єкту оскарження, а також заінтересованим особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення.
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги (абзац 3 частини 6 статті 37 Закону).
Частина 10 статті 37 Закону визначає, що рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
Статтю підготовлено відділом розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
