Порядок винесення рішень Європейським судом з прав людини
Робота Європейського суду з прав людини (далі - Суд) організована відповідно до Регламенту Суду, що складається з правил для всіх етапів судового провадження. Найважливішим етапом роботи Суду є винесення рішень, які є обов’язковими для виконання державами, які ратифікували Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).
Відповідно до правила 74 Регламенту Суду, судове рішення має містити:
1) імена голови та інших суддів, що входять до складу палати, яка постановила рішення, а також імена секретаря чи заступника секретаря;
2) дати постановлення рішення та його проголошення;
3) опис сторін;
4) імена довірених осіб, адвокатів чи радників сторін;
5) виклад перебігу процесу;
6) факти у справі;
7) стислий виклад подань сторін;
8) умотивування з погляду права;
9) резолютивні положення рішення;
10) ухвалу про відшкодування витрат, якщо така є;
11) зазначення кількості суддів, що складають більшість;
12) коли це доцільно, зазначення того, який текст є автентичним.
Усі рішення виносяться або англійською, або французькою мовою, окрім випадку, коли Суд вирішує винести рішення обома офіційними мовами.
Опублікування рішень в офіційних матеріалах Суду, як передбачено у правилі 78 Регламенту, здійснюється обома офіційними мовами Суду.
Рішення підписуються головою палати і секретарем.
Рішення проголошується головою палати або, за його дорученням, іншим суддею у відкритому слуханні. Довірені особа та представники сторін мають бути вчасно повідомлені про дату цього слухання.
Рішення передається до Комітету міністрів. Секретар надсилає завірені копії сторонам, Генеральному секретареві Ради Європи, третій стороні чи
іншій безпосередньо заінтересованій особі. Оригінал, належним чином підписаний та скріплений печаткою, здається на зберігання до архіву Суду.
Остаточні рішення Суду публікуються в належній формі, відповідальність за їх опублікування покладається на секретаря. Крім того, секретар є також відповідальним за опублікування офіційних матеріалів з вибраними судовими рішеннями, ухвалами та будь-яким документом, який голова Суду вважає за корисне опублікувати.
Будь-який суддя, що брав участь у розгляді справи, має право додати до рішення або свою окрему думку, що збігається чи розходиться з рішенням, або просто констатацію своєї незгоди.
Якщо палата виявить, що було порушення Конвенції, в тому самому рішенні вона приймає постанову щодо застосування справедливої сатисфакції, якщо це питання готове для винесення постанови. Якщо питання не готове до винесення постанови, палата має відкласти його повністю або частково та призначити подальшу процедуру.
З метою прийняття постанови щодо застосування статті 41 Конвенції (справедлива сатисфакція) палата має, наскільки це можливо, складатися із тих суддів, які розглядали справу по суті. Якщо виявиться, неможливим сформувати палату в первісному складі, голова Суду повинен доповнити або сформувати палату шляхом жеребкування.
Проголошуючи постанову про справедливу сатисфакцію, палата може розпорядитися про те, що у разі коли розрахунок не буде проведено в межах зазначеного строку, - на суми, призначені до сплати як відшкодування, мають нараховуватися відсотки.
Якщо Суд буде проінформовано про досягнення угоди між потерпілою стороною та Договірною стороною, відповідальною за порушення, він має перевірити, чи справедливий характер має ця угода, і якщо виявиться, що угода є справедливою, він вилучає справу з реєстру відповідно до правила 43 Регламенту.
Крім цього, Сторона може подати клопотання з приводу тлумачення судового рішення впродовж року після проголошення цього рішення.
Клопотання подається до канцелярії. У ньому має бути чітко зазначено, який саме момент чи які саме моменти у викладі рішення потребують тлумачення.
Попередній склад палати з власної ініціативи може прийняти рішення відхилити клопотання, мотивуючи це тим, що немає підстав для розгляду. Якщо неможливо сформувати палату в попередньому складі, голова палати
доповнює або повністю формує її шляхом жеребкування.
Якщо палата не відхилить клопотання, секретар повідомляє про нього іншу сторону чи сторони і пропонує їм подати письмові зауваження в межах строку, встановленого головою палати. Голова палати також призначає дату слухання, якщо палата вирішить проводити його. Палата вирішує питання шляхом постановлення судового рішення.
Будь-яка сторона в разі виявлення факту, який за своїм характером міг би мати вирішальне значення і який у той час, коли проголошувалося судове рішення, був невідомий Суду і підставно не міг бути відомий цій стороні, може впродовж шестимісячного строку після того, як ця сторона дізналася про такий факт, звернутися до Суду з клопотанням переглянути це рішення.
У клопотанні має бути зазначено, яке саме рішення потребує перегляду, та має міститися інформація, необхідна для підтвердження того, що було дотримано умов, викладених вище. До нього додаються копії всіх підтверджуваних документів. Клопотання та підтверджувальні документи подаються до канцелярії.
Попередній склад палати з власної ініціативи може прийняти рішення відхилити клопотання, мотивуючи це тим, що немає підстав для розгляду. Якщо неможливо сформувати палату в попередньому складі, голова палати доповнює або повністю формує її шляхом жеребкування.
Якщо палата не відхилить клопотання, секретар повідомляє про нього іншу сторону чи сторони і пропонує їм подати письмові зауваження в межах строку, встановленого головою палати. Голова палати також призначає дату слухання, якщо палата вирішить проводити його. Палата вирішує це питання шляхом ухвалення судового рішення.
Незалежно від положень щодо перегляду судових рішень та поновлення заяв у реєстрі справи Суд може, з власної ініціативи або за клопотанням сторони, поданим протягом одного місяця від дати проголошення ухвали або судового рішення, виправити описки, неточності в підрахунках чи явні помилки.
Завідувач сектору з питань забезпечення діяльності Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Т.В. Пригор
